філософ —
ФІЛО́СОФ, а, ч. 1. Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. Його [Теокріта] ув'язнено за те, що він “ширив єресь”, проповідував думки грецьких філософів (Леся Українка); Я .. знав, що був колись на світі такий філософ Спіноза (Г.
Словник української мови у 20 томах
філософ —
-а, ч. 1》 Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. || розм. Студент філософського факультету у вищому навчальному закладі. 2》 перен., розм. Людина, схильна до абстрактних міркувань, роздумів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
філософ —
філо́соф (грец. φιλόσοφος) 1. Фахівець з філософії; мислитель, що розробляє світоглядні питання. 2. Переносно – спокійна, розсудлива людина, що не зважає на життєві невдачі.
Словник іншомовних слів Мельничука
філософ —
ФІЛО́СОФ (фахівець з філософії), ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст.; МЕТАФІ́ЗИК заст. (той, хто переважно займається питаннями, що виходять за межі досліду). У Європі, серед греків розумніші люди, філософи (любомудри) стали навчати, що всі люди однакові (М.
Словник синонімів української мови
філософ —
ФІЛО́СОФ, а, ч. 1. Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. Його [Теокріта] ув’язнено за те, що він «ширив єресь», проповідував думки грецьких філософів (Л. Укр., III, 1952, 728); Я..
Словник української мови в 11 томах