цементит

цементи́т

(від цемент)

хімічна сполука заліза з вуглецем (карбід заліза), структурна складова частина сталей і чавунів, що надає їм твердості й крихкості.

Значення в інших словниках

1. цементит — цементи́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. цементит — ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец. Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза. Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м'якшим буде чавун (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. цементит — -у, ч., спец. Хімічна сполука феруму з карбоном; карбід феруму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цементит — ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец. Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза. Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м’якшим буде чавун (Токарна справа.., 1957, 51).  Словник української мови в 11 томах