цементит

цементи́т

-у, ч., спец.

Хімічна сполука феруму з карбоном; карбід феруму.

Значення в інших словниках

1. цементит — цементи́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. цементит — ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец. Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза. Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м'якшим буде чавун (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. цементит — цементи́т (від цемент) хімічна сполука заліза з вуглецем (карбід заліза), структурна складова частина сталей і чавунів, що надає їм твердості й крихкості.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. цементит — ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец. Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза. Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м’якшим буде чавун (Токарна справа.., 1957, 51).  Словник української мови в 11 томах