цензитарій

цензита́рій

(лат. censitarius)

середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.

Значення в інших словниках

1. цензитарій — рос. цензитарий середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.  Eкономічна енциклопедія
2. цензитарій — -я, ч., іст. Держатель цензиви, який щорічно виплачував сеньйору ценз (грошову або натуральну ренту) і державі – талью.  Великий тлумачний словник сучасної мови