цензитарій

цензита́рій

-я, ч., іст.

Держатель цензиви, який щорічно виплачував сеньйору ценз (грошову або натуральну ренту) і державі – талью.

Значення в інших словниках

1. цензитарій — рос. цензитарий середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.  Eкономічна енциклопедія
2. цензитарій — цензита́рій (лат. censitarius) середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.  Словник іншомовних слів Мельничука