1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цензитарій

цензита́рій

-я, ч., іст.

Держатель цензиви, який щорічно виплачував сеньйору ценз (грошову або натуральну ренту) і державі – талью.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цензитарій — рос. цензитарий середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш. Eкономічна енциклопедія
  2. цензитарій — цензита́рій (лат. censitarius) середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш. Словник іншомовних слів Мельничука