цензитарій
рос. цензитарий
середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цензитарій — цензита́рій (лат. censitarius) середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш. Словник іншомовних слів Мельничука
- цензитарій — -я, ч., іст. Держатель цензиви, який щорічно виплачував сеньйору ценз (грошову або натуральну ренту) і державі – талью. Великий тлумачний словник сучасної мови