цензитарій

рос. цензитарий

середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цензитарій — -я, ч., іст. Держатель цензиви, який щорічно виплачував сеньйору ценз (грошову або натуральну ренту) і державі – талью. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цензитарій — цензита́рій (лат. censitarius) середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш. Словник іншомовних слів Мельничука