цензитарій
цензита́рій
(лат. censitarius)
середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цензитарій — рос. цензитарий середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш. Eкономічна енциклопедія
- цензитарій — -я, ч., іст. Держатель цензиви, який щорічно виплачував сеньйору ценз (грошову або натуральну ренту) і державі – талью. Великий тлумачний словник сучасної мови