шпатель
шпа́тель, шпа́хтель
(нім Spatel – лопатка, від грец. σπάθη – широкий клинок)
1. Інструмент (лопатка або загострений стрижень), яким змішують і розтирають фарби, замазують, зарівнюють щілини та заглиблення тістоподібною масою.
2. Медичний інструмент, що має форму лопатки; застосовують в оторинолярингології.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука