шпатель

шпа́тель

[шпате^ил']

-л'а, ор. -ле^им, м. (на) -л'і

Значення в інших словниках

1. шпатель — Лопаточка  Словник чужослів Павло Штепа
2. шпатель — ШПА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Інструмент у вигляді лопатки трапецоїдної або трикутної форми, признач. для накладання на поверхню шпаклівки і розрівнювання її. Приходить маляр, бере шпатель і гладилку, починає виготовляти “ґрунт”.  Словник української мови у 20 томах
3. шпатель — шпа́тель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. шпатель — -я, ч. 1》 Інструмент у вигляді лопатки трапецоїдної або трикутної форми, признач. для накладання на поверхню шпаклівки і розрівнювання її.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шпатель — шпа́тель, шпа́хтель (нім Spatel – лопатка, від грец. σπάθη – широкий клинок) 1. Інструмент (лопатка або загострений стрижень), яким змішують і розтирають фарби, замазують, зарівнюють щілини та заглиблення тістоподібною масою.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. шпатель — ШПА́ТЕЛЬ (інструмент живописця у вигляді вузької лопаточки), МАСТИХІ́Н.  Словник синонімів української мови
7. шпатель — ШПА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Інструмент у вигляді лопатки трапецоїдної або трикутної форми, Признач. для накладання на поверхню шпаклівки і розрівнювання її. Приходить маляр, бере шпатель і гладилку, починав виготовляти "грунт".  Словник української мови в 11 томах