шплінт

(нім. Splint)

кріпильна деталь (пруток або кусок дроту), що з’єднує з валом дрібні деталі та запобігає самовідгвинчуванню гайок.

Значення в інших словниках

1. шплінт — Заволічка  Словник чужослів Павло Штепа
2. шплінт — ШПЛІНТ, а́, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей, попередження самовідгвинчування гайок і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. шплінт — шплінт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. шплінт — -а, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шплінт — ШПЛІНТ, а́, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей, попередження самовідгвинчування гайок і т. ін.  Словник української мови в 11 томах