шплінт
ШПЛІНТ, а́, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей, попередження самовідгвинчування гайок і т. ін.
Для того щоб під час роботи двигуна гайки не відкручувались, їх закріплюють шплінтами (Автомоб., 1957, 38).
Словник української мови (СУМ-11)