1. Словник української мови в 11 томах

шплінт

ШПЛІНТ, а́, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей, попередження самовідгвинчування гайок і т. ін.

Для того щоб під час роботи двигуна гайки не відкручувались, їх закріплюють шплінтами (Автомоб., 1957, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шплінт — Заволічка Словник чужослів Павло Штепа
  2. шплінт — ШПЛІНТ, а́, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей, попередження самовідгвинчування гайок і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. шплінт — шплінт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шплінт — -а, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шплінт — (нім. Splint) кріпильна деталь (пруток або кусок дроту), що з’єднує з валом дрібні деталі та запобігає самовідгвинчуванню гайок. Словник іншомовних слів Мельничука