шплінт
ШПЛІНТ, а́, ч.
Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей, попередження самовідгвинчування гайок і т. ін.
Для того щоб під час роботи двигуна гайки не відкручувались, їх закріплюють шплінтами (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шплінт — Заволічка Словник чужослів Павло Штепа
- шплінт — шплінт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шплінт — -а, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шплінт — (нім. Splint) кріпильна деталь (пруток або кусок дроту), що з’єднує з валом дрібні деталі та запобігає самовідгвинчуванню гайок. Словник іншомовних слів Мельничука
- шплінт — ШПЛІНТ, а́, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей, попередження самовідгвинчування гайок і т. ін. Словник української мови в 11 томах