шпичкуватий
ШПИЧКУВА́ТИЙ, а, е.
Такий, як шпичка, подібний до шпички (у 1 знач.); колючий;
// Який має шпички (у 4 знач.).
Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів, щук, сулу та линів із янтарними очима (З. Тулуб);
* Образно. Хома відштовхнувся від столу руками так, що кістки йому захрустіли, і шпичкуватими від рішучості очима втупився в шуряка (Я. Гримайло).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпичкуватий — шпичкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- шпичкуватий — -а, -е. Такий, як шпичка, подібний до шпички (у 1 знач.); колючий. || Який має шпички. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпичкуватий — ШПИЧКУВА́ТИЙ, а, е. Такий, як шпичка, подібний до шпички (у 1 знач.); колючий. Хома відштовхнувся від столу руками так, що кістки йому захрустіли, і шпичкуватими від рішучості очима втупився в шуряка (Грим., Незакінч. Словник української мови в 11 томах