Орфографічний словник української мови

шплінт

шплінт

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шплінт — Заволічка  Словник чужослів Павло Штепа
  2. шплінт — ШПЛІНТ, а́, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей, попередження самовідгвинчування гайок і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  3. шплінт — -а, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шплінт — (нім. Splint) кріпильна деталь (пруток або кусок дроту), що з’єднує з валом дрібні деталі та запобігає самовідгвинчуванню гайок.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. шплінт — ШПЛІНТ, а́, ч. Кріпильна деталь у вигляді невеликого дротяного стержня, зігнутого навпіл, яка застосовується в машинобудуванні для закріплювання дрібних деталей, попередження самовідгвинчування гайок і т. ін.  Словник української мови в 11 томах