інвеститура
інвеститу́ра
(лат. investiture, від investio – одягаю, наділяю)
1. За середньовіччя в Західній Європі юридичний акт передачі права власності, супроводжуваний рядом символічних обрядів, а також церемонія введення васала у володіння земельним феодом.
2. У Західній Європі за середньовіччя призначення на церковні посади.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука