Значення в інших словниках
-
інвеститура —
рос. инвеститура (латин. investitura, від investio — одягаю, наділяю) — в епоху середньовіччя в Західній Європі — юридичний акт передачі права власності, супроводжуваний рядом символічних обрядів, а також церемонія введення васала у володіння земельним наділом (феодом).
Eкономічна енциклопедія
-
інвеститура —
ІНВЕСТИТУ́РА, и, ж., іст. 1. У Західній Європі за середньовіччя – юридичний акт передачі права власності та введення васала у володіння земельним фондом.
Словник української мови у 20 томах
-
інвеститура —
-и, ж. 1》 У середні віки в Західній Європі – юридичний акт введення васала у володіння феодом. 2》 У конституційному праві – надання особі або групі осіб владних повноважень, передбачених конституцією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
інвеститура —
інвеститу́ра (лат. investiture, від investio – одягаю, наділяю) 1. За середньовіччя в Західній Європі юридичний акт передачі права власності, супроводжуваний рядом символічних обрядів, а також церемонія введення васала у володіння земельним феодом.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
інвеститура —
В середньовіччі надання ленних прав після складення васалом присяги честі сеньйорові; васал отримував від сеньйора предмет, який символізував набуте ленне право (напр., хоругву).
Універсальний словник-енциклопедія
-
інвеститура —
Інвеститу́ра, -ри, -рі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)