Словник іншомовних слів Мельничука

індивідуальність

індивідуа́льність

1. Сукупність своєрідних психічних рис, що характеризують особистість людини.

2. Окрема людина як носій певної сукупності властивостей.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. індивідуальність — Визначається через поняття індивіда (окремої живої істоти, представника біологічного виду, носія індивідуально-своєрідних рис і індивідуума (унікального представника людського суспільства). Обидва значення І.  Словник із соціальної роботи
  2. індивідуальність — Особистість  Словник чужослів Павло Штепа
  3. індивідуальність — (від лат. individuum- неподільний) — сукупність своєрідних рис, які визначають неповторну самобутність людини та її відмінність від інших людей. І.  Словник-довідник музичних термінів
  4. індивідуальність — рос. индивидуальность 1. Сукупність своєрідних рис, що характеризують особистість людини. 2. Окрема людина як носій певної сукупності властивостей.  Eкономічна енциклопедія
  5. індивідуальність — індивідуа́льність 1 іменник жіночого роду сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів індивідуа́льність 2 іменник жіночого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
  6. індивідуальність — -ності, ж. 1》 тільки одн. Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів. 2》 Людина як носій індивідуальних властивостей, певних характерних ознак і рис; особистість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. індивідуальність — ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ́ДУУМ книжн., СУБ'Є́КТ розм., ПЕРСО́НА уроч., заст., ірон.; ЕЛЕМЕ́НТ розм. (про особу перев.  Словник синонімів української мови
  8. індивідуальність — Індивідуа́льність, -ности, -ності, -ністю; -ності, -стей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. індивідуальність — ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. тільки одн. Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів. Павло Тичина — поет з яскраво вираженою творчою індивідуальністю (Іст. укр. літ.  Словник української мови в 11 томах