індивідуальність
ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. тільки одн. Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів.
Павло Тичина — поет з яскраво вираженою творчою індивідуальністю (Іст. укр. літ., II, 1956, 377);
Бучма — артист неповторної яскравої індивідуальності (Літ. газ., 5.IV 1951, 3).
2. Людина як носій індивідуальних властивостей, певних характерних ознак і рис; особистість.
Багатство, різноманітність творчих індивідуальностей, глибина реалізму — свідчення величі української літератури (Іст. укр. літ., І, 1954, 367);
Багатогранне життя цієї великої російської індивідуальності [М. Горького] пройшло в складних глибоко повчальних умовах (Ле, В снопі.., 1960, 310).
Словник української мови (СУМ-11)