індивідуально

ІНДИВІДУА́ЛЬНО. Присл. до індивідуа́льний 3, 4.

На тому концерті виступали і колективно, і індивідуально самодіяльники села: хор, танцюристи, співаки, декламатори (Смолич, День.., 1950, 30);

— Треба випустити буржуа, замкнених у театрі, з’ясувавши й допитавши кожного індивідуально (Довж., І, 1958, 168).

Значення в інших словниках

1. індивідуально — індивідуа́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. індивідуально — Присл. до індивідуальний 3), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови