індиго

інди́го

(ісп. indigo, з лат. indicum, від грец. ’Ινδικός – індійський)

синя фарба, кубовий барвник. Одержують штучно, раніше добували з рослин.

Значення в інших словниках

1. індиго — Інди́го: — яскрава синя фарба [31]  Словник з творів Івана Франка
2. індиго — Калія  Словник чужослів Павло Штепа
3. індиго — інди́го іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. індиго — невідм., с. 1》 Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу. 2》 Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. індиго — Відомий ще з стародавніх часів темно-синій барвник; раніше одержували з рослини — індигофери, тепер одержують штучно.  Універсальний словник-енциклопедія
6. індиго — ІНДИ́ГО, невідм., с. 1. Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу. 2. Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини.  Словник української мови в 11 томах