індиго —
інди́го іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
індиго —
невідм., с. 1》 Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу. 2》 Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
індиго —
інди́го (ісп. indigo, з лат. indicum, від грец. ’Ινδικός – індійський) синя фарба, кубовий барвник. Одержують штучно, раніше добували з рослин.
Словник іншомовних слів Мельничука
індиго —
Відомий ще з стародавніх часів темно-синій барвник; раніше одержували з рослини — індигофери, тепер одержують штучно.
Універсальний словник-енциклопедія
індиго —
ІНДИ́ГО, невідм., с. 1. Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу. 2. Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини.
Словник української мови в 11 томах