індиго
ІНДИ́ГО, невідм., с.
1. Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу.
2. Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини.
Холодно-синя, кольору темного індиго, вставала вона [хмара] над розтрісканою землею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 135);
Доки з кам’яновугільної смоли не навчилися видобувати такі барвники, як індиго, алізарин та багато інших, їх одержували виключно з рослин (Знання.., 11, 1965, 23).
Словник української мови (СУМ-11)