інтернатура

інтернату́ра

(від лат. internatus – вирощений поміж)

одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення лікарів-випускників у великих клініках, лікарнях, що здійснюється протягом року або кількох років.

Значення в інших словниках

1. інтернатура — ІНТЕРНАТУ́РА, и, ж. Одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення лікарів-випускників у великих клініках, лікарнях. – Ви філолог? – Ні, лікар, проходжу інтернатуру (О. Авраменко...  Словник української мови у 20 томах
2. інтернатура — інтернату́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. інтернатура — -и, ж. Післядипломна спеціалізована практика лікарів при медичній установі.  Великий тлумачний словник сучасної мови