інтернатура

ІНТЕРНАТУ́РА, и, ж.

Одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення лікарів-випускників у великих клініках, лікарнях.

– Ви філолог? – Ні, лікар, проходжу інтернатуру (О. Авраменко, В. Авраменко);

Післядипломне навчання лікарів і провізорів здійснюється в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі та курсах вторинної спеціалізації лікарів (з мови документів);

Там, де справа стосується медичних дипломів, зрозуміло, що після диплома треба ще пройти інтернатуру (із журн.);

Майже в усіх медичних закладах Черкас цього року проходять інтернатуру молоді лікарі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. інтернатура — інтернату́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. інтернатура — -и, ж. Післядипломна спеціалізована практика лікарів при медичній установі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інтернатура — інтернату́ра (від лат. internatus – вирощений поміж) одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення лікарів-випускників у великих клініках, лікарнях, що здійснюється протягом року або кількох років.  Словник іншомовних слів Мельничука