інтернатний
ІНТЕРНА́ТНИЙ, а, е.
Те саме, що інтерна́тський.
Спогади про інтернатне інститутське життя завжди приходили до молодої сільської вчительки зненацька (з публіц. літ.);
Найважчий момент для вихованців інтернатних закладів – вихід у самостійне життя (з наук.-попул. літ.);
Патронатна форма виховання безпритульних та осиротілих дітей, які перебували в інтернатних закладах, застосовувалася в 20–40-ві роки минулого століття (із журн.);
Така форма влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, як усиновлення, має бути пріоритетною для будь-якої держави, що активно опікується інтернатними дитячими закладами (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)