ініціювання

ініціюва́ння

(від лат. injicio – збуджую, викликаю)

1. Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції внаслідок зовнішнього діяння на систему (напр., удару, світла).

2. Збудження детонації вибухової речовини за допомогою вибуху невеликої кількості запальної речовини.

Значення в інших словниках

1. ініціювання — Инициирование — initiation (of explosives) — *Initiierung (der Sprengstoffe) — 1) Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції внаслідок зовнішньої дії на систему (напр., удару, світла). 2) Збудження детонації вибухової речовини за допомогою вибуху невеликої кількості запальної речовини.  Гірничий енциклопедичний словник
2. ініціювання — ІНІЦІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ініціюва́ти. Він [Кейт] скерував на двері свій Ключ і віддав команду ініціювання (О. Авраменко); Закон не передбачає безпосереднього внутрішнього фінансового контролю на підприємстві...  Словник української мови у 20 томах
3. ініціювання — ініціюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. ініціювання — -я, с. 1》 Дія за знач. ініціювати. 2》 У системах обробки інформації – процес запуску програми.  Великий тлумачний словник сучасної мови