ініціювання

ІНІЦІЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. ініціюва́ти.

Він [Кейт] скерував на двері свій Ключ і віддав команду ініціювання (О. Авраменко);

Закон не передбачає безпосереднього внутрішнього фінансового контролю на підприємстві, його ж керівник наділений правом ініціювання проведення перевірок стану бухгалтерського обліку (з наук.-попул. літ.);

Однією з головних функцій президії Національної академії наук України є аналіз різних суміжних напрямів науки та ініціювання розвитку її нових підходів до вирішення актуальних питань (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ініціювання — Инициирование — initiation (of explosives) — *Initiierung (der Sprengstoffe) — 1) Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції внаслідок зовнішньої дії на систему (напр., удару, світла). 2) Збудження детонації вибухової речовини за допомогою вибуху невеликої кількості запальної речовини.  Гірничий енциклопедичний словник
2. ініціювання — ініціюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. ініціювання — -я, с. 1》 Дія за знач. ініціювати. 2》 У системах обробки інформації – процес запуску програми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ініціювання — ініціюва́ння (від лат. injicio – збуджую, викликаю) 1. Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції внаслідок зовнішнього діяння на систему (напр., удару, світла). 2. Збудження детонації вибухової речовини за допомогою вибуху невеликої кількості запальної речовини.  Словник іншомовних слів Мельничука