ін’єкція

ін’є́кція

(від лат. injectio – вкидання)

1. Введення в тканини та деякі порожнини організму лікувальних розчинів. Інша назва – впорскування.

2. геол. Процес проникнення магматичного (виверженого) матеріалу в різні породи.

Значення в інших словниках

1. ін’єкція — Инъекция — injection — Injektion – процес проникнення магматичного розплаву або осадового матеріалу (знизу вгору, згори вниз і в латеральному напрямку) в осади або породи під дією підвищеного тиску між шарами осадових порід (пошарова І.) або в тріщини, які перетинають товщу порід.  Гірничий енциклопедичний словник
2. ін’єкція — ІН’Є́КЦІЯ, ї, ж. Впорскування під шкіру або у вену яких-небудь лікувальних речовин. Вже створено такі сполуки пеніциліну, яких можна вживати не шляхом ін’єкції, а через рот (Наука.., 9, 1956, 17); [Ендерсон:] Дівчина просто божеволіє. Дав я їй ін’єкцію, але хіба це надовго? (Ірчан, І, 1958, 230).  Словник української мови в 11 томах