ін’єкція
ІН’Є́КЦІЯ, ї, ж. Впорскування під шкіру або у вену яких-небудь лікувальних речовин.
Вже створено такі сполуки пеніциліну, яких можна вживати не шляхом ін’єкції, а через рот (Наука.., 9, 1956, 17);
[Ендерсон:] Дівчина просто божеволіє. Дав я їй ін’єкцію, але хіба це надовго? (Ірчан, І, 1958, 230).
Словник української мови (СУМ-11)