іон

ІО́Н, а, ч., фіз., хім. Електрично заряджена частинка, яка утворилася з атома внаслідок утрати або приєднання електронів.

При досить великій температурі й при довгій її дії газ перестає бути нейтральним і складатиметься з позитивних іонів і негативних вільних електронів, що відірвалися від атомів (Знання.., 5, 1966, 9);

З іонів металів і іонів неметалів утворюються іонні сполуки (Хімія, 10, 1956, 8).

Значення в інших словниках

1. Іон — див. іона.  Власні імена людей. Словник-довідник
2. іон — іо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. іон — -а, ч., фіз., хім. Електрично заряджена частинка, яка утворилася з атома внаслідок утрати або приєднання електронів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. іон — Атом або група атомів, які одержали позитивний — катіон або негативний — аніон електричний заряд.  Універсальний словник-енциклопедія