Значення в інших словниках
-
абат —
аба́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
абат —
див. ІГУМЕН.
Словник синонімів Караванського
-
абат —
-а, ч. 1》 Глава католицького чоловічого монастиря; ігумен. 2》 У Франції – католицький священик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
абат —
АБА́Т, а, ч. 1. Глава католицького чоловічого монастиря. Абати належать до прелатів церкви, займають в ієрархії місце безпосередньо після єпископа і мають право голосу на соборах (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
абат —
аба́т [лат. abbas (abbatis), з грец. άββα, від арамейського абба – батько] 1. В католицькій церкві – глава громади ченців, настоятель абатства. 2. Шанобливе звернення до осіб, що належать до католицького духівництва.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
абат —
Настоятель монастиря (абатства) в католицьких чернечих орденах, який має священичі свячення і повну духовну й світську владу; у Православній Церкві відповідником а. є ігумен.
Універсальний словник-енциклопедія
-
абат —
НАСТОЯ́ТЕЛЬ (управитель чоловічого монастиря); ІГУ́МЕН (у православній церкві); АБА́Т (у католицькій церкві); ПРІО́Р (невеликого католицького монастиря). Після служби духовенство виходило на водосвященіє; настоятель ішов попереду (О.
Словник синонімів української мови
-
абат —
Аба́т, -та; аба́ти, -тів, -там
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
абат —
АБА́Т, а, ч. 1. Глава католицького чоловічого монастиря; ігумен. Монахи підлягали суворому уставу: вони повинні були беззаперечно коритись своїм начальникам — абатам (Іст. середніх віків, 1955, 11). 2. У Франції — католицький священик.
Словник української мови в 11 томах