Значення в інших словниках
-
автокефалія —
автокефа́лія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
автокефалія —
Ї, ор. -єю. У православ’ї – церква, не залежна від інших церков у розв’язанні організаційних і культових питань. Пох. автокефальний: автокефальна церква.
Літературне слововживання
-
автокефалія —
-ї і автокефальність, -ності, ж. Повне самоврядування церкви, її незалежність від інших єдиновірних церков.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
автокефалія —
АВТОКЕФА́ЛІЯ, ї, ж. Самостійність помісної православної церкви стосовно до зарубіжної. Автокефалія – принцип улаштування православних церков, який означає незалежність помісної національної церкви, яка має власного главу – єпископа в сані патріарха...
Словник української мови у 20 томах
-
автокефалія —
Система організації Православної Церкви, що полягає у цілковитій автономії намісних Церков; теп. на світі існує 15 автокефальних Православних Церков на чолі з патріархами чи митрополитами.
Універсальний словник-енциклопедія