арлекін —
-а, ч. 1》 Традиційний персонаж італійської "комедії масок", який у костюмі з різнокольорових клаптів і в чорній напівмасці виконував роль дотепного слуги-блазня. 2》 перен. Блазень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
арлекін —
АРЛЕКІ́Н, а, ч. Традиційний персонаж італійської “комедії масок”, який у костюмі з різнокольорових клаптів і в чорній напівмасці виконував роль дотепного слуги-блазня. Я арлекін – артист народний, Зачувши бренькіт мандолін, На кін виходжу я (М.
Словник української мови у 20 томах
арлекін —
арлекі́н (італ. Arlecchino) 1. Персонаж італійської комедії масок, образ простака-слуги, незграбного телепня; у французьких арлекінадах кінця 18 – початку 19 ст. – щасливий коханець. 2. Переносно – блазень. 3. Сукна, що обрамляють портальну арку сцени.
Словник іншомовних слів Мельничука
Арлекін —
Персонаж комедії дель арте, образ простака-слуги, який своїми витівками заплутував інтригу комедії; у Франції кінця XVIII — поч. XIX ст. А. — щасливий коханець, антипод П'єро, герой пантоміми (арлекінади) та лялькового театру.
Універсальний словник-енциклопедія
арлекін —
АРЛЕКІ́Н, а, ч. Традиційний персонаж італійської "комедії масок", який у костюмі з різнокольорових клаптів і в чорній напівмасці виконував роль дотепного слуги-блазня. *У порівн. Він літав по залі, як справжній арлекін (Мик., II, 1957, 61).
Словник української мови в 11 томах