Значення в інших словниках
-
арматура —
армату́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
арматура —
(електрична) обладнання, (залізобетонна) каркас, кістяк, (лицарська) обладунок, риштунок.
Словник синонімів Караванського
-
арматура —
Арматура — armature, fittings, accesories, reinforcement — *Armatur, Zubehör, Ausrüstung, Ausstattung – 1) Допоміжні деталі та пристрої апаратів, конструкцій, споруд тощо. Розрізняють А. трубопровідну, ел.-технічну, пічну та ін. Напр.
Гірничий енциклопедичний словник
-
арматура —
-и, ж. 1》 тех. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого-небудь апарата, машини, конструкції. || Сукупність предметів для обладнання електричного освітлення; електроустаткування. 2》 буд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
арматура —
АРМАТУ́РА, и, ж. 1. збірн., техн. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого-небудь апарата, машини, конструкції.
Словник української мови у 20 томах
-
арматура —
армату́ра (від лат. armatura – озброєння, спорядження) 1. Допоміжні пристрої і деталі, що не належать до основних частин апаратів, машин або споруд.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
арматура —
АРМАТУ́РА, и, ж. 1. техн. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого-небудь апарата, машини, конструкції; // Сукупність предметів для обладнання електричного освітлення; електроустаткування.
Словник української мови в 11 томах
-
арматура —
(лат. — зброя) 1. Декоративна прикраса на античні теми або зображення військових предметів і трофеїв (зброї, обладунку, шлемів, щитів, знамен, аквіли).
Архітектура і монументальне мистецтво