арматура
армату́ра
-и, ж.
1》 тех. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого-небудь апарата, машини, конструкції.
|| Сукупність предметів для обладнання електричного освітлення; електроустаткування.
2》 буд. У залізобетонних спорудах – сталевий каркас; також сукупність металевих частин, уміщених у який-небудь матеріал або споруду для зміцнення їх.
3》 заст. Зброя, обладунок; риштунок.
|| мист. Скульптурне або живописне зображення зброї та обладунку, що використовується з декоративною метою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови