Значення в інших словниках
-
армієць —
армі́єць іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
армієць —
як ім. військовий, г. військовик, сов. військовослужбовець; пор. СОЛДАТ, ВОЯК.
Словник синонімів Караванського
-
армієць —
-йця, ч. 1》 Той, хто служить в армії (у 1 знач.); військовослужбовець. 2》 заст. Військовослужбовець армії (у 4 знач.); не гвардієць.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
армієць —
АРМІ́ЄЦЬ, йця, ч. 1. розм. Той, хто служить в армії (у 1 знач.); військовослужбовець. Шевченко знав, що більшість армійських офіцерів – п'яниці, картяри.., і хоча Долгов ніби й не був схожий на цей тип армійця, Тарас Григорович намагався стушуватися (З.
Словник української мови у 20 томах
-
армієць —
див. воїн
Словник синонімів Вусика
-
армієць —
ВІЙСЬКОВИ́К (людина, що служить у війську, армії), ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, ВІЙСЬКО́ВИЙ, АРМІ́ЄЦЬ рідше. Кадровий військовик.. був у високому чині (О. Гончар); Змінилося саме поняття військовослужбовця.
Словник синонімів української мови
-
армієць —
Армі́єць, армі́йця, -цеві, армі́йцю! армі́йці, -ців, -цям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
армієць —
АРМІ́ЄЦЬ, йця, ч. 1. Той, хто служить в армії (в 1 знач.); військовослужбовець. — Прийшла, значить, революція.. — сидить Ілліч у Кремлі. Державою керує, мудрі справи вирішує, на білих шле червоних армійців воювати за свободу (Ю. Янов., І, 1954, 7).
Словник української мови в 11 томах