армієць
АРМІ́ЄЦЬ, йця, ч.
1. розм. Той, хто служить в армії (у 1 знач.); військовослужбовець.
Шевченко знав, що більшість армійських офіцерів – п'яниці, картяри.., і хоча Долгов ніби й не був схожий на цей тип армійця, Тарас Григорович намагався стушуватися (З. Тулуб).
2. іст. Той, хто служив в армії (у 3 знач.); не гвардієць.
Словник української мови (СУМ-20)