Значення в інших словниках
-
асфальт —
асфа́льт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
асфальт —
Асфальт — àsphalt — *Asphalf – 1) тверда або в’язка речовина майже чорного кольору, природного походження або штучного виготовлення, яка утворюється з деяких нафт у результаті їх окиснення і випаровування легких фракцій.
Гірничий енциклопедичний словник
-
асфальт —
-у, ч. 1》 Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів. 2》 Шлях, тротуар, покриті цією масою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
асфальт —
АСФА́ЛЬТ, у, ч. 1. Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів. Вийду, вийду на ріг я і стану, подивлюсь на розгойдану путь, як залиті асфальтом майдани ліхтарями янтарно цвітуть (В.
Словник української мови у 20 томах
-
асфальт —
(-у) ч.
Словник жарґонної лексики української мови
-
асфальт —
асфа́льт (від грец. ασφαλτος – гірська смола) будівельний матеріал, суміш бітуму з тонкоподрібненими мінеральними речовинами, головним чином вапняком. Складова частина асфальтобетону.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
асфальт —
Природна, чорна або коричнева застигла скловидна маса; суміш вуглеводнів, яка утворюється внаслідок вивітрювання нафти; одержують також штучним шляхом; застосовується при будівництві доріг, виробництві паперу, лаків тощо.
Універсальний словник-енциклопедія
-
асфальт —
Асфа́льт, -ту, -тові, в -ті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
асфальт —
АСФА́ЛЬТ, у, ч. 1. Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів. Вийду, вийду на.
Словник української мови в 11 томах
-
асфальт —
(грец. — що не падає) Природний будівельний матеріал, який використовувався для захисту від вологи цокольних частин споруд в архітектурі Стародавнього Дворіччя та інших країн.
Архітектура і монументальне мистецтво