асфальт
АСФА́ЛЬТ, у, ч.
1. Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів.
Вийду, вийду на ріг я і стану, подивлюсь на розгойдану путь, як залиті асфальтом майдани ліхтарями янтарно цвітуть (В. Сосюра).
2. Шлях, тротуар, покриті цією масою.
І вони [кавалеристи] цокотіли й цокотіли по міських асфальтах, вилітаючи знову в степ, і гнали, гнали коней, охоплені шалом переслідування ворога (О. Гончар);
Новий блискучий [автомобіль] мчав по широкому асфальту на південь від Києва (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)