асфальт
АСФА́ЛЬТ, у, ч.
1. Чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з бітуму і тонкоподрібнених мінеральних матеріалів.
Вийду, вийду на. ріг я і стану, подивлюсь на розгойдану путь, як залиті асфальтом майдани ліхтарями янтарна цвітуть (Сос., І, 1957, 238);
Вперше в Радянському Союзі кольоровий асфальт був застосований на автомагістралі Київ — Харків (Наука.., 4, 1963, 17).
2. Шлях, тротуар, покриті цією масою.
Новий блискучий [автомобіль] мчав по широкому асфальту на південь від Києва (Руд., Вітер.., 1958, 296);
І вони [радянські кавалеристи] цокотіли й цокотіли по міських асфальтах, вилітаючи знову в степ, і гнали, гнали коней, охоплені шалом переслідування ворога (Гончар, III, 1959, 74).
Словник української мови (СУМ-11)