Значення в інших словниках
-
афонія —
афоні́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
афонія —
(від. гр. a — ні та phone — голос) — хворобливий розлад механізму голосового апарату, що виникає внаслідок розладу координації голосових центрів центральної нервової системи.
Словник-довідник музичних термінів
-
афонія —
-ї, ж. Втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання гортані або ураження нервової системи). Психогенна афонія — відсутність звучності голосу за збереження шепітної мови, спричинена афектом страху або психічною травмою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
афонія —
АФОНІ́Я, ї, ж., мед. Відсутність голосу внаслідок захворювання гортані, ураження нервової системи або інших захворювань. Охриплість чи афонія вказують на патологію верхніх дихальних шляхів (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
афонія —
афоні́я (від грец. αφωνία – німота, безмовність) втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання гортані або ураження нервової системи).
Словник іншомовних слів Мельничука