афонія
афоні́я
-ї, ж.
Втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання гортані або ураження нервової системи).
Психогенна афонія — відсутність звучності голосу за збереження шепітної мови, спричинена афектом страху або психічною травмою.
Функціональна афонія — неповне змикання голосових зв'язок при неврозах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови