Значення в інших словниках
-
багатир —
багати́р іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
багатир —
БАГАТИР – БОГАТИР Багатир, -я, ор. -ем, розм. Багата людина; багатій. Тепер він уже багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б.Грінченко). Пох. багатирський. Богатир, -я.
Літературне слововживання
-
багатир —
І БАГАТІЙ, багач, з. дука, дукар, дукач, о. золотий <�грошовий> мішок, жм. капіталіст; тлк. БАГАТИР, флк. вернидуб, вернигора, ломус.
Словник синонімів Караванського
-
багатир —
-я, ч., розм. Те саме, що багач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
багатир —
БАГАТИ́Р, я́, ч., розм. Те саме, що бага́ч. Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок (Л. Глібов); Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Пан, багатир... (М. Коцюбинський); [Робітники:] – От яке наше життя! – От до чого доводять нас багатирі! (Я. Мамонтов).
Словник української мови у 20 томах
-
багатир —
див. багатий
Словник синонімів Вусика
-
багатир —
БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину).
Словник синонімів української мови
-
багатир —
Багати́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -ти́рю! -тирі́, -рі́в, -ря́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
багатир —
БАГАТИ́Р, я́, ч., розм. Те саме, що бага́ч. Он двір стоїть багатиря гладкого. Неначе городок (Гл., Вибр., 1957, 173); Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Пан, багатир… (Коцюб., II, 1955, 71); [Робітники:] — От яке наше життя! — От до чого доводять нас багатирі! (Мам., Тв., 1962, 81).
Словник української мови в 11 томах