Значення в інших словниках
-
бант —
бант іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
бант —
-а, ч. Вузол з вільними петлями й кінцями; зав'язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується перев. як прикраса.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бант —
БАНТ, а, ч. Вузол з вільними петлями й кінцями; зав'язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується перев. як прикраса. Дрижав чудовий бант на талії з чорного кружева та білих шовкових стрічок (І.
Словник української мови у 20 томах
-
бант —
Бант, -та; ба́нти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бант —
БАНТ, а, ч. Вузол з вільними петлями й кінцями; зав’язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується переважно як прикраса. Дрижав чудовий бант на талії з чорного кружева та білих шовкових стрічок (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах