бант — Орфографічний словник української мови

бант — -а, ч. Вузол з вільними петлями й кінцями; зав'язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується перев. як прикраса. Великий тлумачний словник сучасної мови
бант — Метелик Словник чужослів Павло Штепа
бант — БАНТ, а, ч. Вузол з вільними петлями й кінцями; зав'язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується перев. як прикраса. Дрижав чудовий бант на талії з чорного кружева та білих шовкових стрічок (І. Словник української мови у 20 томах
бант — Бант, -та; ба́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бант — БАНТ, а, ч. Вузол з вільними петлями й кінцями; зав’язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується переважно як прикраса. Дрижав чудовий бант на талії з чорного кружева та білих шовкових стрічок (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах