Значення в інших словниках
-
безвісний —
безві́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безвісний —
-а, -е. Нікому не відомий; незнаний. Безвісна відсутність — встановлений судом факт тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безвісний —
БЕЗВІ́СНИЙ, а, е. Нікому не відомий; незнаний. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Чи варт вона, безвісна Пріська з своєю безвісною нуждою, тії спірки? (Панас Мирний); Попеліють широкі шляхи сірими слідами безвісних кораблів (С.
Словник української мови у 20 томах
-
безвісний —
НЕВІДО́МИЙ (такий, про якого немає даних, відомостей), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕЗНА́НИЙ, БЕЗВІ́СНИЙ рідше, НЕВІ́ДАНИЙ рідше, НЕЗНА́ЄМИЙ заст., поет.; НЕЗВІ́ДАНИЙ (про місце, галузь знань, почуття і т. ін.
Словник синонімів української мови
-
безвісний —
Безві́сний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безвісний —
БЕЗВІ́СНИЙ, а, е. Нікому не відомий; незнаний. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Чи варт вона, безвісна Пріська з своєю безвісною нуждою, тії спірки? (Мирний, III, 1954, 47); Багато їх у степу, цих безвісних, безіменних могил по чумацьких шляхах… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385).
Словник української мови в 11 томах