беззаперечно —
беззапере́чно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
беззаперечно —
Присл. до беззаперечний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
беззаперечно —
БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНО. Присл. до беззапере́чний. Хай би Черниш, хай би хтось інший, близький до Брянського, очолював роту – Сагайда погодився б на таке беззаперечно (О.
Словник української мови у 20 томах
беззаперечно —
див. безумовно; обов'язково
Словник синонімів Вусика
беззаперечно —
БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНО. Присл. до беззапере́чний. Люди беззаперечно підкорялися його розпорядженням (Бойч., Молодість, 1949, 134); Хай би Черниш, хай би хтось інший, близький до Брянського, очолював роту — Сагайда погодився б на таке беззаперечно (Гончар, І, 1954, 302).
Словник української мови в 11 томах