беззаперечно

БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНО.

Присл. до беззапере́чний.

Хай би Черниш, хай би хтось інший, близький до Брянського, очолював роту – Сагайда погодився б на таке беззаперечно (О. Гончар);

Усі її забаганки, хоч вони й різко розходилися з приписами шаріату, він вдовольняв охоче й беззаперечно (П. Загребельний);

Одні сприйняли групу “Форум” беззаперечно, інші усіляко висловлювали свій осуд (з газ.).

Значення в інших словниках

1. беззаперечно — беззапере́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. беззаперечно — Присл. до беззаперечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. беззаперечно — Безперечно, несуперечно, несуперечливо  Словник чужослів Павло Штепа
4. беззаперечно — див. безумовно; обов'язково  Словник синонімів Вусика
5. беззаперечно — БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНО. Присл. до беззапере́чний. Люди беззаперечно підкорялися його розпорядженням (Бойч., Молодість, 1949, 134); Хай би Черниш, хай би хтось інший, близький до Брянського, очолював роту — Сагайда погодився б на таке беззаперечно (Гончар, І, 1954, 302).  Словник української мови в 11 томах